Використання елементів коуч-технології для підвищення мотивації учнів

             слайд №1         

       Початок ХХІ ст., означений глобальними трансформаціями, стрімким економічним та інформаційно-технологічним  розвитком, потребує вчителя-професіонала, озброєного новітніми   технологіями, методами й методиками учіння, універсальними знаннями   для здійснення освіти й виховання підростаючого покоління.

слайд№2

        Незважаючи на досить високу ефективність освітніх технологій  у

самоосвіті та навчанні в цілому, безперечним залишається той факт, що

особиста роль педагога в мотивуванні учнів до навчання є найвпливовішою.

Окрім особистісних якостей, таких, як харизма, лідерство, авторитетність учителя, сучасний учитель повинен володіти певними методиками, котрі б у  будь-якому контексті сприяли усвідомленому навчанню.  (слайд 3)

Як засвідчує досвід західних експертів,саме коучинг має шанс стати реальним підґрунтям для більш ефективного навчання.

Останніми роками коучинг стає все більш популярним.

Зазначимо, що провідними в сучасних концепціях тренінгового

навчання є поняття психологічного впливу та особистісних змін.

(слайд 4)

Адже сучасні педагогізовані інформаційно-комп’ютерні технології дозволяють людині легко засвоювати  великі об’єми необхідної інформації без посередників (Слайд 5)

Короткий Оксфордський словник англійської мови наводить таке

визначення дієслова to coach – тренувати, навчати, спрямовувати,

підказувати, наділяти фактами, а коуч (англ. coach) – тренер, наставник;коучинг – тренування, репетиторство, підготовка.

Згідно з більш вузьким визначенням, коучинг – це процес виявлення

(слайд 6)

цілей людини та вироблення оптимальних шляхів їхнього досягнення.

Коучинг, глибинні основи якого базуються на психологічних

принципах та моделях, сприяє розумінню й осмисленню дитиною своїх

величезних можливостей, котрі вона, будучи достатньо мотивованою,

може успішно реалізувати у своїй діяльності.

Безперечним є ефективність принципів коучингу в шкільній освіті . Який же потенціал застосування коучингу для вчителів(слайд 7)

побудова навчального процесу;

• мотивація учнів на уроці ;

• виставлення оцінок ;

• проведення атестацій ;

• розподіл повноважень ;

• перевірка виконання завдання;

•вирішення проблем;

        • планування і контроль знань учнів;

          • створення з класу однієї команди ;

              • групова робота .

А для учнів?(слайд 8) мотивація;

- самостійність;;

- чітке уявлення мети;

- послідовність етапів навчання;

- самостійе подолання труднощів у навчанні;

- пріоритети в учбовому процесі (учень чітко знає що він хоче);

- чітке визначення кінцевого результату;

- підвищуеться особиста ефективність;

- гнучкість мислення і адаптивність до змін;

- задоволення від процесу навчання.

Головне завдання вчителя-коуча – підтримувати в учнів впевненість

у своїх силах, сформувати в них адекватну самооцінку.

Віра учнів у свої   можливості, ступінь їх усвідомлення сприяє високій навчально-пізнавальній мотивації й формуванню відповідальності за своє навчання.

 Процес коучингу складається з декількох етапів: постановка мети,

усвідомлення її реальності, аналіз необхідних складових успіху, наявних

можливостей, визначення шляхів досягнення мети, вибір стратегії дії, які будуть спрямовані на досягнення мети, моніторинг досягнення мети й  аналіз результатів.

В своїй практиці я і раніше використовувала елементи коуч-технологій. Але врахувавши зміни в суспільстві та  проекти над якими працює область, місто, район та школа   обрала тему над якою працюю  

« Використання елементів коуч –технології для підвищення  навчально-пізнавальної діяльності учнів». Спочатку треба було розібратися з різницею між традиційним  уроком та коуч-уроком.

 слайд 10-29                           Відмінності традиційного уроку від  коуч-уроку

Вимоги до уроку	Традиційний урок	Коуч-урок
Оголошення теми уроку	Викладач оголошує учням	Формулюють самі учні
Оголошення мети і завдань слайд 11,12	Викладач формулює і оголошує учням чого вони повинні навчитися.	Формулюють самі учні, визначивши межі знання і незнання.
Планування слайд 13,14	Викладач повідомляє учням, які завдання вони повинні виконати, щоб досягти мети.	Планування учнями способів досягнення запланованої мети.
Практична діяльність учнів слайд 15,16	Під керівництвом педагога учні виконують ряд практичних завдань (частіше використовується фронтальний метод організації діяльності).	Учні  виконують навчальні дії по плану (застосовується груповий, індивідуальний методи).
Реалізація контролю слайд 17,18,19	Викладач проводить контроль за виконанням учнями практичної роботи.	Учні проводять контроль (використовуються форми самоконтролю, взаємоконтролю).
Виконання корекції слайд 20,21	Викладач  в ході виконання і за результатами виконаної роботи учнями проводить  корекцію.	Учні формулюють утруднення і виконують корекцію самостійно.
Оцінювання учнів 22,23	Викладач  проводить оцінювання учнів за роботу на уроці.	Учні дають оцінку діяльності за її результатами (самооцінювання, оцінка результатів діяльності товаришів).
Підсумок уроку 24,25	Викладач дізнається в учнів, що вони запам'ятали.	Проводиться рефлексія.
Домашнє завдання 26,27,28	Викладач оголошує і коментує (частіше – завдання  одне для всіх).	Учні мають можливість вибирати завдання із запропонованих викладачем з урахуванням індивідуальних можливостей.

Коли ж можливий коучинг ?

Коучинг можливий з того моменту, коли залишається хоч якесь поле для творчості, для особистих і неоднозначних рішень.

Чому саме коучинг, спитаєте ви? Ну, провели мозковий штурм і "накидали" ідей, вже давно у школі цим займаються. Але недостатньо мати список ідей, треба вибрати справді найкращі, провести якісний аналіз. Треба ці ідеї "довести до ума". Треба їх втілити в життя. І все це бажано швидко! Тобто необхідна активність і творча енергія вчителя на всіх етапах роботи. А діяльність вчителя  заснована на творчості.

 Як тоді підтримувати постійно киплячим "креативний бульйон"? Ось з цим-то завданням чудово справляється коучинг.

В залежності від етапу уроку можна запропонувати використовувати такі форми роботи.

                   слайд 29                   Організаційний момент

Емоційне налаштування.

Інтелектуальна розминка.

 Можна почати урок з інтелектуальної розминки - два-три не дуже складних питання на роздуми. З традиційного усного короткого опитування - простого опитування, бо основна його мета - налаштувати учня на роботу, а не влаштування стресу.

   слайд 30           Проблемна ситуація

 Створюється ситуація протиріччя між відомим і невідомим. Послідовність застосування даного прийому така:

- Самостійне рішення

- Колективна перевірка результатів

- Виявлення причин розбіжностей результатів або утруднень виконання

- Постановка мети уроку.

          Проблема попереднього заняття.

Наприкінці уроку учням пропонується завдання, в ході якого повинні виникнути труднощі з виконанням, через недостатність знань або недостатністю часу, що має на увазі продовження роботи на наступному уроці. Таким чином, тему уроку можна сформулювати напередодні, а на наступному уроці лише відновити в пам’яті і обгрунтувати.

          слайд 31              Асоціативний ряд.

 До теми або конкретному поняттю уроку потрібно виписати в стовпчик слова-асоціації. Вихід буде наступним:

• якщо ряд вийшов порівняно правильним і достатнім, дати завдання скласти визначення, використовуючи записані слова;

• потім вислухати, порівняти зі словниковим варіантом, можна додати нові слова в асоціативний ряд;

• залишити запис на дошці, пояснити нову тему, в кінці уроку повернутися, що-небудь додати або стерти

              Постановка цілей, мотивація навчальної діяльності

слайд 32

Тема-Питання. Тема уроку формулюється у вигляді питання. Учням необхідно побудувати план дій, щоб відповісти на поставлене запитання. Вони висувають безліч думок, чим більше думок, тим краще розвинене вміння слухати один одного і підтримувати ідеї інших, тим цікавіше і швидше проходить робота. Керувати процесом відбору може сам педагог або вибраний учень, педагог в цьому випадку може лише висловлювати свою думку і спрямовувати діяльність.

Робота над поняттям.

слайд33

Учням пропонується для зорового сприйняття назву теми уроку і педагог просить пояснити значення кожного слова або відшукати в «тлумачному словнику».

Фантастика.

слайд 34

 Педагог доповнює реальну ситуацію фантастикою. Ви можете переносити навчальну ситуацію на фантастичну планету; перенести реального чи літературного героя у часі; розглянути досліджувану ситуацію з незвичної точки зору, наприклад, очима інопланетянина або древнього грека.

Ситуація яскравої плями.

 Серед безлічі однотипних предметів, слів, цифр, фігур одне виділено кольором або розміром. Через зорове сприйняття увага концентрується на виділеному предметі. Спільно визначається причина відособленості і спільності всього запропонованого. Далі визначається тема і мети уроку.

метод можна використовувати для активізації самостійної роботи учнів.

         Неоголошена тема. Прийом, спрямований на створення зовнішньої мотивації вивчення теми уроку. Даний прийом дозволяє привернути інтерес учнів до вивчення нової теми, що не блокуючи сприйняття незрозумілими термінами.

Приклад: Викладач записує на дошці слово «Тема», витримує паузу до тих пір, поки всі не звернуть увагу на руку педагога, яка не хоче виводить саму тему.

Викладач: Вибачте, але моя рука відмовилася написати тему уроку, і, здається, невипадково! Ось вам ще одна загадка, яку ви розгадаєте вже в середині уроку: чому рука відмовилася записати тему уроку?

Дане питання записує в куточку класної дошки.

Викладач: Вам належить проаналізувати і довести, з погляду корисності, відсутність теми на початку уроку! Але починати урок нам все одно треба, і почнемо з добре знайомого матеріалу ...

                                                 Актуалізація знань і навиків

слайд 35

Тематичні навчальні проекти.

Злови помилку. Пояснюючи матеріал, викладач навмисно допускає помилки. Спочатку учні заздалегідь попереджаються про це. Іноді їм можна навіть підказувати «небезпечні місця» інтонацією або жестом. Навчіть учнів миттєво припиняти помилки умовним знаком або поясненням, коли воно потрібне. Заохочуйте увагу і готовність втрутитися! Учень отримує текст (або скажімо, розбір рішення задачі) зі спеціально допущеними помилками - нехай «попрацює учителем».

слайд 37

Ідеальне опитування. Учні самі оцінюють ступінь своєї підготовки і повідомляють про це вчителя. Питання: хто сьогодні відчуває себе готовим на «відмінно»? (Учні піднімають руки.) На «добре»? На «задовільно»?

Міні-лекція.

Засвоєння нового матеріалу

слайд 38

Дивуй! Прийом, спрямований на активізацію розумової діяльності і залучення інтересу до теми уроку. Формує: уміння аналізувати; вміння виділяти і формулювати протиріччя. Учитель знаходить такий кут зору, при якому навіть добре відомі факти стають загадкою. Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу і не стимулює роботу, як дивовижне. Завжди можна знайти такий кут зору, при якому навіть буденне стає дивовижним. Це можуть бути факти з біографії письменників.

слайд 39

Робота з Інтернет-ресурсами..

Виконання теоретичних і практичних завдань

слайд 40

Тренувальне опитування. Викладач проводить тренувальне опитування сам, не вислуховуючи відповідей учнів. Група розбивається на дві групи по рядах-варіантами. Викладач задає питання. На нього відповідає перша група. При цьому кожен учень дає відповідь на це питання своєму сусідові по парті учню другої групи. Потім на це ж питання відповідає педагог або сильний учень. Учні другої групи, прослухавши відповідь викладача, порівнюють його з відповіддю товариша і виставляють йому оцінку або просто "+" або "-.  На наступне питання викладача відповідають учні другої групи, а учні першої їх прослуховують. Тепер вони в ролі викладача і після відповіді педагога виставляють учням другої групи позначку. Таким чином, задавши 10 питань, домагаються того, що кожен учень в групі відповість на 5 питань, вислухає відповіді викладача на всі питання, оцінить свого товариша по 5 питань. Кожен учень при такій формі опитування виступає і в ролі відповідального, і в ролі контролюючого. Наприкінці опитування учні виставляють один одному оцінки.

Самостійна робота.

слайд 41   

Міні-дослідження. Викладач «підштовхує» учнів до правильного вибору теми дослідження, попросивши відповісти на наступні питання: Що мені цікаво найбільше? Чим я хочу займатися в першу чергу? Про що хотілося б дізнатися якомога більше? Відповівши на ці питання, учень може отримати пораду викладача, яку тему дослідження можна вибрати.

І завершити свій виступ хотілось би словами слайд 42

«Відкриття народжуються там, де закінчуються знання вчителя й починається нове знання учня.»

вправи для розвитку швидкості читання

Вправи для розвитку якості читання.

Завжди існувала проблема вдосконалення навички читання для досягнення мети потрібні дві умови потрібні дві умови:

-  час;

-  тренування;

Навичка читання характеризується чотирма якостями:

1)    правильність:

2)    швидкість;

3)    свідомість;

4)    виразність.

Дитина навчається добре читати тоді, коли багато читає.

Для вдосконалення навички потрібно заохотити дітей до багаторазового перечитування будь-якого твору.

Для цього необхідно підключити спеціальні вправи, що впливають на основіні предмети читання.

Якість читання залежить від точності зорового сприймання, від чіткої вимови, від правильного дихання.

ЗАВДАННЯ.

1. Чітко промовити окремі звуки, склади, слова, словосполучення, речення, скоромвки, прислів'я, приказки, лічилки, коротенькі віршики. 

З вказівкою місця, де набрати повітря. 

В різному темпі, з різною силою голосу.

2. Прочитати слова і визначити в них спільну буквенну частину, букви, якими відрізняються слова. 

Добирання слів з однаковим суфіксом, префіксом, коренем.

весна                   човен                            Маша                            білка

весна                   човен                            Даша                            білка

весна                   човен                            Маша                            білка

весна                   човен                            Маша                            білка

весна                   човен                            Саша                            білка

весна                   човен                            Маша                            білка

3.Вправи з читання важких слів з заздалегідь вибраних з тексту.

4.Вправи для розвитку оперативної пам'яті.

а) Письмо по пам'яті з опорою на схему у 1-2 кл.

ПІВНИКИ

Знов півники на квітнику _______      _____________на____________

розквітли так блакитно, _________  _____________   _______________,

що я від тебе їх ніяк _____я  _____   _________________ їх __________

не можу відрізнити. не________   _________________________.

 (А. Костецький).

б)Прочитати текст за 1 хвилину тричі. (Підрахувати кількість слів).

в) Читання слів, записаних на таблицях-блискавках.

г) Прочитай слова

На одній таблиці до 10 слів. Даємо на опрацювання 10-15 секунд.

вікно          стільки ж

муха           айстра

рама           аж  ось

зима           корд

заєць          адже ж

коса            акула

коза            байка

кіно            барліг

лото           балет

рись           банан

тигр           басейн

Установка під час роботи: "Читай і запам'ятовуй!".

5. Вправи для розвитку поля читання.

І. Читання слів, записаних на картках за визначений час (4-5 слів).

Починаємо роботу у післябукварний період!

а) Двоскладові та відкриті склади:

- гуси, маки, моря;

- сади, риба, сила;

- ліси, каша, рука.

б) короткі слова:

- ряска, казка, маска;

- верба, земля, річка;

- учень, школа, батько.

в) трискладові слова:

- малина, калина, зозуля;

- дітлахи, машина, людина і т.д.

6. Вправи на розширення периферичного зору.

1.     Читання слів записаних пірамідою.

Установка під час роботи. "Зосередбте погляд на зірочках, або на вертикальній лінії. Намагайтесь побачити букви, які записані зліва та справа". (10-15 сек.).

7. Вправи на розширення поля читання:

  а) вправи з точкою;    

В основі  таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей, на повну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри та ін.). Наприклад:

         ми ˙ ти     т ˙ и     во ˙ на     мій    

  б) картки з пірамідками;

  в) "Заплющити очі"

учень читає вголос простий, не знайомий йому текст. Раптом вчитель дає команду заплющити очі. Учень із заплющеними очима  проговрює ті слова, які він встиг побачити на той момент, коли пролунала команда. Кількість цих слів і покаже, чк далеко очі випереджають промовлення. Інший варіант такого завдання: вчитель стоїть поруч з учнем, який читає, і, не попередивши його, затуляє каркою текст. Учень "дочитує" те, що встиг побачити. Оцінки за таку роботу не ставлять.

 г) Робота з картками - блискавками

д)розучування на уроках і вдома скоромовок

Однією з причин, що гальмує проіес читання, є недостатній розвиток  у частини школярів процесу артикуляціїдля чіткого вимовлення окремих звуків, наприклад, /л,р,к,ш,ч/ і їх сполучень.

8. Після перевірки домашнього завдання слід виконувати вправи для розвитку пальців руки, 

         а) поставити лікті на парту, обертати кісті рук в різних напрямках;

         б) витягнути руки, чкласти разом долоні, зводити і розводити складені разом пальці;

         г) випрямити долоні, вказівним пальцем однієї руки натискувати на першу фалангу пальців другої руки, піднімаючи та опускаючи їх;

         д) із силою стиснути  по черзі пальці обох рук в кулак;

         е) по черзі обертати пальці рук у різні боки;

         є) повільно і плавно стискувати в кулак пальці витягнутих рук, поступово збільшуючи темп до максимального, а потім знову зменщуючи його;

         ж) постукування по парті зігнутими пальцями обоз рук – спочатку разом, потім кожним пальцем окремо;

         з) почергове згинання пальців однієї руки вказіним пальцем другої;

         и) витягнути руки, легко потрусити ними, розім'яти кисть однієї руки пальцями іншої.

9. Вправи з таблицями Шульте

         Вони застосовуються для розвитку у дітей поля читання й виконуються з дотриманням 25-секундного нормативу, який надалі скорочується до 12 сек. Таблиці виготовляються для кожного школяра.         Вправа виконується стоячи. Взявши ручку, учні швидко лічать про себе від одиниці до двадцяти п'яти, вказуючи ручкою на відповідні цифри.

10. Зорові та слухові диктанти

Відомо, що початковим моментом у засвоєнні знань є сприймання навчальної інформації. Від розвиненості зорових і слухових сприймань у значній мірі залежить якість пізнавальної діяльності.

а) зоровий диктант;

      Розвитку зіркості і уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють зорові диктати. Щоб ця корисна вправа не звелась до механічного копіювання, необхідно насамперед скласти набір речень, починаючи з невеличкою, цілком доступного для сприймання всіма учнями класу. Потім обсяг речень поступово збільшується на одну-дві букви. Різноманітність збільшення навантажень сприймання – це перша необхідна умова. Друга – обмеженість часу експозиції речень відповідно до швидкості читання учнів. Час сприймання тексту розраховується так, щоб поступово кожної секунди доводилось сприймати все більшу кільуість  букв. Третя умова – одночасне збільшення обсягу сприймання і скорочення часу експозиції – спонукає учнів до уважного і швидкого читання експонованого речення. Текст має бути написаний такими буквами, щоб його вільно читали учні з останньої парти. Речення демонструється на певний час (4-7 сек.).

      Один диктант, обсягом 6 речень, можна давати 1-2 рази на тиждень. Перед експозицією кожного речення слід мобілізувати увагу всіх учнів, підкреслюючи, що речення буде показане лише один раз і на короткий час. Варто щоразу нагадувати, щоб діти уважно і швидко читали, вдумувались у зміст речення, проговорювали його про себе і лише після цього швидко і точно записували.

б) слуховий диктант;

      Слухові диктанти доцільні на уроках  мови у вигляді п'ятихвилинок 1-2 рази на тиждень. Треба зауважити, що чергування внаписанні зорових і слухових диктантів позитивно впливає на формування навички омислено й швидко сприймати навчальну інформацію. Перед написанням слухового диктанту обов'язково потрібно попередити учнів, щоб вони повністю прослухали речення, продумали зміст, мовчки повторили його і лише після цього швидко й точно його записали. Речення диктується один раз (без повторення).

       Перед початком зорового і слухового диктантів доцільно використати хвилини каліграфії. Вчитель пише на дошці заплановані букви або окремі їх сполучення, складні для школярів. Особливу увагу бажано звернути на структуру основнихх елементів букв – засвоївши їх, діти писатимуть правильно. Вчитель завжди має коментувати написане, виділяючи будову і назву кожного елемента і букви в цілому. Всі елементи малих і великих букв, які пишуться згори донизу, диктуються лічбою (раз, два, три) … . А ті, що пишуться знизу догори – зі звуком (і).

       Перед початком диктантів класовод ще раз попереджує учнів, що перепитувати та зазирати в зошит сусіда не можна. Писати треба швидко. Ті, що закінчили, повинні вигукнути: "Перший!", "Другий!" і т.д.

Написаний текст диктанту слід одразу перевірити й виставити оцінки з краснопису і орфографії.  Щоб не витрачати на це багато часу, на кожний ряд призначаються помічники вчителя.

       Коли набір речень записаний, учням пропонується прочитати скоромовкою зі швидким постукуванням ручкою або олівцем. Кожне речення читається 6 разів з прискоренням. Читати всі шість речень поспіль не рекомендується, бо швидкість у такому разі зростає повільно й на виконання вправи витрачається багато часу.

Особливу увагу слід звернути на навчання дітей вміння швидко стукати олівцем або ручкою під час читання. Тут також є певні сектети. Дітям треба розповісти, що при посткуваннілікоть карще покласти на парту, долоню притиснути до поверхні парти. Олівець або ручку беруть великим і вказівним пальцями за нижній кінець, щоб помах був мінімальним, легко стискують. При постукуванні рухаються тільки пальці.

       Після виконання вправи діти ланцюжком читають речення, а вчитель коректує швидкість та вимову.

11. Швидкість і усвідомлене списування тексту

       Ця вправа теж має на меті формування навичок краснопису. Водночас вона ефективно сприяє підвищенню швидкості аналітико - сиснтетичних процесів.

Списування тексту практикується в школах, але здебільшого учні виконують його механічно, тому воно мало впливає на розвиток зорового сприймання.Списуючи текст, учні мають спиймати його певними дозами, тимчасово запам'ятовувати графічне оформлення кожної дози, щоб правильно відтворити (користуючись оперативною пам'яттю). Отже, для розвитку зорового сприймання треба, щоб учні осмислено списували, прочитавши частину тексту, усвідомивши її зміст, швидко записали, намагаючись якомога рідше заглядати в текст. Тож перед списуванням щоразу слід нагадувати дітям, щоб, прочитавши речення або його частину, вони вдумались у зміст, повторили подумки, придивилися до слів, розділових знаків і лише після цього швидко й безпомилково записали. Внутрішнє проговорювання слів сприяє не лише запам'ятовуванню, а й уточненню та диференціації сприймання. Звичайно, текст для списування має відповідати навчальним можливостям учнів.

       Вправи на списування (5-10 хв.) слід давати на уроках мови. Періодично слід контролювати швидкість списування: вчитель фіксує, скільки слів списано кожним учнем протягом певного часу (наприклад, 5 хв.). Списування тексту можна супроводжувати виконанням певних граматичних завдань.

12. Вправи на розвиток антиципації

      У ході читання сприймається та частина тексту, яка припадає на зону чіткого бачення. Але завдяки периферійному баченню частково сприймається і текст у зоні бокового, периферійного зору, тким чином зір нібито забігає наперед, готуючись до сприймання в основній зоні. За схопленням контурів наспупних слів, на підставі змісту сприйнятого читець здогадується, яке слово має бути наступним, і сприймає його не читаючи. Це передбачення слова (іноді-кількох) називається антиципацією.

     Здатність антиципації можна і слід розвивати в учнів, бо вона сприяє швидкості читання. Розвивати і дітей антиципацію треба з І класу. Для цього корисно практикувати читання тексту, в якому даються слова з пропущеними буквами, потім-речення з пропущеними словами. Наприклад, ма…а, та…о, пар…а, ст…л; Випав… .; Петрусь ловить ри… .; Сонце світить, та не … .; і т.д.

    Для добору слів і речень можна скористатися підручником мови для І класу, зокрема вправами, де потрібно вставити пропущені букви, слова. У 2-х й 3-х класах млжна практикувати читання незакінчених речень. Наприклад, Правий берег річки … .; Учні пішли в … .; Хай буде мир в усьому … . Для набору такого типу речень можна також скористатися вправами з підручниками мови.

      Для розвитку мовної догадки також можна використовувати і вправу "Відгадій". В чому її суть? Вчитель роздає картки з реченнями, в якиї немає закінчень окремих слів. Діти повинні прочитати ці речення додаючи відповідні закінчення. Наприклад: Ми з татом сьогодні під… в кі… . Або на картках пропонуються тексти з пронумерованими реченнями, окремі слова яких позбавлені закінчень. Пропущені букви пишуться на звороті карток. Діти читають мовчки текст, намагаючись зрозуміти його зміст. У випадку труднощів дозволяється користуватися ключем. Перевірка правильності антиципації проводиться після читання.

13. Багаторазове читання скоромовкою.

      Мета вправи – підняти темп читання вголос слабших дітей до 300 слів за хв.., щоб створити базу для швидкого читання мовчки. З розвитком навички швидкого читання вправа ускладнюється. Читання впарі замінюється індивідуальним багаторазовим читанням трьох рядків з постукуванням і дальшим переходом до читання половини сторінки тексту.

14. Стимулюючі самозаміри швидкості читання вголос і про себе.                                            

       У кінці кожного уроку читання проводяться стимулюючі самозаміри швидкості читання вголос і про себе. Одержані показники учні записують до зошитів. Ця вправа особливо подобається дітям, бо викликає у них дух змагання. При читанні вголос треба прагнути, щоб діти читали зі швидкістю 300 слів за хв. Але вчителю треба стежити за тим, щоб діти не гуділи, а виразно вимовляли приголосні та наголошені голосні.

       Також необхідно проводити заміри на початку І чверті, а потім у кінці кожної чверті, навчального року. Прийоми практикуються різн; більш економічний такий. Текст книги вчитель заздалегідь розбиває на невеличкі абзаци чи групи речень. Нумерує їх і підраховує кількість слів (знаків) у кожному. На уроці проти прізвища учня відмічає номер відрізка, прочитаного  ним тексту і за годинником фіксує час читання. По тому встановлює його швидкість, поділивши кількість прочитаних слів на затрачений час (у хвилинах). Замірявши швидкість читання всіх учнів доцільно вивести середню швидкість читання класуі скласти список у порядку зниження показника швидкості читання.

       Систематичний облік швидкості читання – не лише стимул, а й засіб для відповідної корективної роботи з учнями.

15. Вправа "Фініш"

   Ця вправа використовується для розвитку швидкості читання і вміння виділяти основну (задану) інформацію. Вчитель називає за підручником або роздає картки з текстом для мовчазного читання і вказує слово (групу слів), до якого діти повинні якомога швидше дочитати текст. Дочитавши до заданого слова, діти піднімають руку. Після цього даються обов'язково контрольні питання за змістом прочитаного тексту.

16. Щоденне домашнє завдання з читання.

         а) читання протягом 20 хвилин будь-якої книжки українською мовою;

         б) читання скоромовкою 5 рядків тексту з підручника, запропонованих вчителем, і цей же урок з відривом погляду від тексту.

         Перша частина домашнього завдання перевіряється, збираючи читацікі щоденники на перевірку. В них фіксується:

-         дата;

-         назва книжки;

-         час, затрачений на читання;

-         підпис батьків.

Друга частина домашнього завдання перевіряється кожного дня на уроках з читання, з української мови, в позаурочний час.

17. П"ятихвилинка читання перед кожним уроком.

  Кожний урок (читання, українська мова, математика, природознавство і т.д.) починається з читання мовчки улюбленої книжки кожного учня. Школярі читають протягом 5 хв. Вчитель слідкує за тим, щоб вони не ворушили губами і не читали пошепки. Цей прийом виробляє звичку до читання в учнів, потребу в ньому. Це стає і організаційним моментом кожного уроку.

18. Багаторазове читання невеличкого уривка.

         Цей прийом використовується на уроках читання. Для цього вибирається невеликий абзац з тексту. Діти читають його мовчки протягом 5 хвилин. Потім цей уривок читається вголос скоромовкою парами, поодинці, по рядах, всім класом.

19. Читання слів з переставленими буквами.

20. Читання слів записаних пірамідою.

   Установка під час роботи. "Зосередьте погляд на зірочках, або на вертикальній лінії. Намагайтесь побачити букви, які записані зліва та справа". (10-15 сек.)

                        ЛІ   ТО                                             ЖИ  ТО

                  ЛО             ТО                                    РИ           БАК

               РИ                     БА                             ЛІ                    ТО

            ВІ                             КО                    ЛО                            ША

        СИ                                    ТО          СОН                                     ЦЕ

     НО                                           ГА   МА                                              КИ                                                                                                                                       

Завдання:

-         назвіть слова, які запам'ятали;

-         складіть речення з цими словами;

-         спробуйите об"єднати речення в невеличку розповідь і т.д.

21.Формування вміння передбачати.

 І. Прочитати прислів'я з недописаними частинами.

                   Що посієш …

                   Вік живи …

                   Напишеш пером …

2. Знайди початок і кінцівку (прислів'я або приказки).

                            1) Більше діла -               і держи язик за зубами.

                            2) Хто мовчить,              зложиться мова.

                            3) Слово до слова -         буває гірко.

                            4) І від солодких слів      той двох навчить.

                            5) Їж борщ з грибами     менше слів.     

 3. Передбачити зміст твору за прочитаним:

                   а) заголовком;

                   б) заголовком і початком;

                   в) заголовком і кінцівкою;

                   г) заголовком і ланцюжком опорних слів.

22. Подолання регресій.

         1. Вправа "Буксир". Ведучий рухається в пришвидшеному темпі. Ведучий веде указкою на одне слово швидше. Читаючий намагається наздогнати ведучого.

         2. Читач є дощиком (гудіняи) пристукуючи.

         Всі вправи починаються використовуватись лише тоді, коли досягнуто безпомилкового читання.

         Розвитку уваги до слова, кмітливості сприяють різноманітні загадки, побудовані на мовному матеріалі.

23.     Музичні слова.

До складу багатьох слів, правопис яких вивчається напам'ять, входять словосполучення до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Пропонуємо учням виписати із словника чи підручника  "музичні" слова. Наприклад: дорога, ремонт, місто, фарба, тополя.

24.     Вігадки загадок.

Вчитель записує загадки на дошці чи вивішує плакат з кількома загадками.  Відгадками мають бути слова, правопис яких програма рекомендує запам'ятати. Відгадки учні записують, правопис їх перевіряється за словничками. Матеріал для гри:

1) Я у батька третій син, а дітей у нього сім, маю четверо сестер, звуть усі мене … (Четвер).

2) Я дерево-красень, звуть мене ... (ясень)

Модуль 10-11

Фасилітація за допомогою комп’ютерних технологій

Ставили   запитання задля розвитку та навчання учнів
 Створювали  документи  для фасилітації.Створювали план впровадження проектів.
 переглядали  створене портфоліо. Аналізували власне навчання.

 Демонстрували  власне портфоліо проекту. Оцінювали тренінг.

Модуль 9

Працювали в  малих групах /парах: переглядали  приклади учнівських робіт та інструментів  для їх оцінювання.  Створювали  навчальні матеріали  для сприяння успіхів учнів.
Переглядали  та вносили  змін до плану вивчення теми
 Рефлексія. Аналізували власне  навчання.Планували  на майбутнє.

Модуль 8

Модуль 8
Цей модуль допоміг мені обдумати, що означає «оцінювання, зосереджене на потребах учнів», а саме: яким чином створення системи оцінювання допоможе мені покращити навчальний процес; як залучення учнів до процесу оцінювання змінює їх ставлення до навчання та допоможе досягненню поставлених навчальних цілей.
Я зрозуміла, що оцінювання має відбуватися постійно протягом здійснення роботи над проектом та включати оцінювання всіх вказаних у навчальних цілях знань та навичок; оцінювання, що будується навколо навчальних потреб учнів, має акцентувати увагу як на змісті навчальної теми, так і на навичках 21 століття; форми оцінювання мають критерії, що тісно пов’язані з цілями, та дескриптори , що описують рівні сформованості навичок та рівні засвоєння знань, які відображаються в кінцевому продукті проекту, що розробляється учнями.

Модуль 7

модуль 7
Цей модуль допоміг мені проаналізувати переваги використання методу проектів у навчальному процесі, а саме: як проекти можуть допомогти моїм учням; заохочення учнів до пошуку, проведення досліджень у навчальній діяльності; з'являється доступ до більш широкого спектру можливостей у процесі навчання та залучення учнів, що мають різні особливості розвитку та стилі навчання; високий рівень охоплення всіх учнів роботою в проекті, вміння покладатися на себе, покращення їх ставлення та підвищення мотивації до навчання; учні, які задіяні в навчальних проектах, беруть на себе відповідальність за результати свого навчання, ніж під час виконання традиційних вправ і завдань. Цей модуль допоміг систематизувати свої знання про метод навчальних проектів та інші інноваційні педагогічні технології , познайомив з новими ідеями використання методу проектів у навчанні, навчив планувати свою власну діяльність. Ми обговорювали цілі та очікування від тренінгу основного курсу Intel «Навчання для майбутнього». Дійшла висновку, що учень повинен провести власне історичне дослідження з обраної теми.